А зима може бути різна,
Може в серці бути зима…
Із морозом і бурею, грізна,
Довгі ночі, коли і пітьма,
Сипле снігом пухким, прикриває
Чорні плями твоєї душі…
І ніхто із найближчих не знає,
З чим ти борешся важко в тиші.
Може, ти в боротьбі за дитину,
Може, ти в боротьбі за себе
На сторожі вночі й кожну днину.
Поки Бог переплавить тебе.
Ми проходимо зиму нелегко,
Загартовує нас вона.
Але вірим, що вже недалеко,
Зовсім близько вона – ВЕСНА!
Та весна, коли сніг розтане
І відкриє твою бідноту,
Коли сам ти себе побачиш,
Зрозумієш свою нужду.
А Христос закликає нужденних,
І всіх спраглих напоїть Господь.
Засіває в серця спасенних
Зерна правди, щоб потім молоть.
Лиш пильнуймо, щоб хитрий лукавий
Не посіяв туди бур’яни.
Бо чекатиме Сіяч Ласкавий,
Щоб принесли плоди, снопи.
Всьому час свій: зимі, весні, літу.
Дочекаємось, коли восени,
Після ніжного, весняного цвіту
Червонітимуть гарні плоди.
Дай, Господь, нам завжди пам’ятати,
Що існують сезони життя.
Все пройти, пережити, здолати,
Із плодами ввійти в Майбуття!