Тихі кроки… На стежці опале листя, А в серденьку мрійлива посмішка сяє. Все минає, минає, минає, минає… І звичайно… і я тут прийдешняя гістя. Так приємно зібрати кошик істин, Не проґавить, не кинувши жодної. Не злякавшись зими холодної, Гарно скласти вражаючий іспит. Чи початок оце, чи кінець, я не знаю. Вірю буде багато попереду кроків, … Читати далі
Допоки синє небо над землею, Допоки місяць світить з висоти, Ітимуть війни поміж злом і… «нею», Війна супроти неї – доброти! Постійно війни йдуть поміж народів, У паралельнім світі теж завжди війна. За вільну душу б’ється дикий злодій, За вільну душу б’ється сатана. Відволікаючий маневр вдається часто, І забувають люди на землі: Що все дочасно, … Читати далі
Облиш старе – вдягнися в нове, Щоб зацвісти весною знову! Не полишай стару обнову, Не полишай в собі старе! Мине й нове – пребуде вічне, Нові думки, нові обличчя, Зима і літо споконвічне, І осінь, як життя, спливе… Тобі вглядаюся у очі, Христа побачити так хочу. Без Нього дні, без Нього ночі… Кульгавий почерк – … Читати далі
У віддзеркаленні – Твоє я бачу світло! Я чую шепіт слів Твоїх давно… Коли в красі любові моє серце квітло, Коли бурхливе море понесло. Ти – незбагненна розумом вершина, Ти – ідеал, вклоняюсь в тишині. А я людина, просто лиш людина, Яку Ти підкріпляєш й уві сні. Коли заснула, плину паралельно… Світів Твоїх незнана благодать … Читати далі
Світ творився для двох, для небесного щастя. Не затьмарював погляд ніхто в нім давно… Зорепадом омріяним стати не вдасться, Як не вдасться знайти в небі дно? Полишаю дорогу, що водить по колу, Не гукаю, відлуння лиш душу ятрить. Все відомо давно, ми проходимо школу, Що любити Життя все сильніше нас вчить. День злетів неповторний, секунди, … Читати далі
Дім – така рідна хата… Приймають тебе там таким, як ти є. Дім – там можуть пізнати За сміхом поранене серце твоє. Дім – там мамині руки, Вони нагодують, зігріють, вдягнуть. Дім – вітання й розлуки… Ще доки ти вдома, не можеш й збагнуть… Ще доки ти там, то не знаєш, як гірко Буває згадати, … Читати далі
Скажи, в якому із вікон Живе життя без перепон? Скажи, яка з простих доріг Веде до щастя на поріг? А може, в небі той літак Піднявся з вітром просто так? І, океани переплив, Плавучий пліт і щось відкрив? Ми боремось з початку днів, Відколи промінь зажеврів. Відколи є серцебиття, Вже йде борня за це життя. … Читати далі
Він їх любив… Хоча вони сприймали За слабкість доброту Царя царів. Він годував, цього вони й шукали… Хоча Він дати вищого волів! Тіснили, вимагали, скористали… А Він жалів, як згублених овець. Позаздрили й зубами скреготали, А Він любив, як полюбив Отець! Він їх зціляв, хоч згодом розіп’яли, Що в серці кожного, дивився Божий Син. Він … Читати далі