Допоки синє небо над землею,
Допоки місяць світить з висоти,
Ітимуть війни поміж злом і… «нею»,
Війна супроти неї – доброти!
Постійно війни йдуть поміж народів,
У паралельнім світі теж завжди війна.
За вільну душу б’ється дикий злодій,
За вільну душу б’ється сатана.
Відволікаючий маневр вдається часто,
І забувають люди на землі:
Що все дочасно, тут усе дочасно,
Все зникне в безвість і розчиниться в імлі.
Він йде в атаку, не жалкуючи ресурсу,
Вражає підло, підриваючи і дух.
Та як важливо не збиватись з курсу,
В контакті зір із Ним і чіткий слух.
Броня повинна прикривати щільно,
А зброя – бити в серце ворогів.
Іти за Ним завжди, не підневільно…
Дістатись з радістю блаженних берегів.
А поруч легко, як любов взаємна,
Надійна, тепла, щира і свята.
Він – Переможець, з Ним війна даремна.
Тому уся надія на Христа!