Всі дороги душі лиш до Тебе ведуть.
Всі слова і думки Ти наповни Собою,
Не забути ніколи щоб вірності путь,
Де хреста ніс Господь із любов’ю.
Зобразити так люд все бажав у віках,
Велич Бога… і свою гординю.
А Його ж вся краса в ранах, що на руках,
Й рана, що під ребром, – це святиня.
Як прекрасний наш Бог у любові до всіх,
І лише той Його споглядає,
В боротьбі на землі хто лукавого й гріх
Божим світлом і Словом долає.
Всі дороги душі хай зійдуться в одну,
По слідах, де Він ніс хрест, і Кров’ю
Карбувався маршрут в заповідь ту просту:
Люби Бога і ближніх ЛЮБОВ’Ю!