Білими хмаринками покрита Нескінченна вулиця Земля. Ритмами сердечними обвита Людства, хто по імпульсу сім’я. Плоть і кров одна, одні манери, Схожість в діях, схожість і в думках. Та, бува, обідрані шпалери На душевних стінах по хатках. Нам би жити, як в Господнім Раї: Посмішки суцільні, ми рідня. Та війна кривава забирає, І від бійні в … Читати далі
Дивно, якими бувають люди: Очі порожні, серце приблуди. Ніколи не знатимеш курсу «валюти», Осторонь краще б… здалеку не чути. Потяги вкрасти, бодай навіть думку. Терпким нещастям віє з притулку. Душі безбожні, схожі на склепи, Здатні ділитись гіршим з наклепів. Істина в тому, що все за інстинктом: Каїнів замах – «вбити» людину! Щастя забрати, щоб не … Читати далі
Знаєте, є дещо справжнє – обійми Бога! Там ми без масок від себе самих. І знову і знову приводить до Нього дорога Нас, тих, хто за часом біжить, – святих. Облиште, ми тут прийдешні гості, Ми квапимось в небо, ось там дивина! Тим часом невпинно кидаємо кості – Кому з нас дістанеться риза одна? О … Читати далі