Білими хмаринками покрита
Нескінченна вулиця Земля.
Ритмами сердечними обвита
Людства, хто по імпульсу сім’я.
Плоть і кров одна, одні манери,
Схожість в діях, схожість і в думках.
Та, бува, обідрані шпалери
На душевних стінах по хатках.
Нам би жити, як в Господнім Раї:
Посмішки суцільні, ми рідня.
Та війна кривава забирає,
І від бійні в домі біготня.
Дім-планета, небо тут безкрає,
Не ділити треба – берегти!
Наздогнати пам’ять, що втікає,
Про ще більші Всесвіти-світи.
Якщо місця в серці вистачає,
Буде вдосталь місця й в Небесах!
Нехай кожен з нас про дім подбає,
І не лише той, що в полюсах.