Ми пишем історію свого життя,
І навіть не треба на це олівця,
І не знадобиться для цього папір,
Все писар карбує навічно, повір.
Сліди ми лишаємо скрізь кожен день,
Чи сумно нам, чи ми співаєм пісень.
Не треба старатись, щоб в пам’ять ввійти,
Ти просто прямуй до своєї мети!
Ти просто живи, знай, що прийде той день,
Відкриється книга із наших пісень!
А може, були там не зовсім пісні,
Можливо, там думи густі та рясні?
Ніхто не загляне нам в душу в кінець,
Ніхто, окрім Того, Хто зоветься Творець,
Хто пише історію твого життя,
Для кого ти той, хто ввійде в Майбуття!
Пильнуй, щоб не соромно потім було,
Щоб совість вітрами твою не змело,
Бо пишеться книга про наше життя.
Хай з Богом відкриється всім Майбуття!