Я ввірена тобі, і я щаслива!
З тобою все пройду, навіть кінець.
Любов вродлива, ніжна, терпелива,
Вона краса життя, його вінець.
Безпека, розкіш, біль, душі страждання,
Так твердо ти проводиш крізь страхи.
Летіли вирієм мої прості бажання,
Стрічали сонце дивнії птахи.
Ти все прощав, і просто, без вагання
Читав на серці, що не знала й я.
Творив красу життя серед кохання,
Такі взаємні щирі почуття.
Пишаюсь, надихаюсь, володію…
І серце вже одне тепер на двох.
Любити більше й більше я волію.
Любов – життя усіх часів й епох!