Не все так складно і не все так просто,
Та варто зрозуміти що й коли?
Коли в підбори вбратися, як осінь,
Коли сорочка й сірі постоли?
Коли загадка й таємниця варта:
То вся увага там і вир надій.
А може це є найвірніша карта?
По ній дійдеш в країну дивних мрій.
Душа людини цінна та вагома,
Своєю сутністю на всі часи.
Коли ж низинним поштовхом ведома,
То не знайдеш там чистої краси.
Тож варто вибирати гідну їжу
І не читати «пустку», як кросворд.
Хай паляницю, зате теплу й свіжу,
І не тягти малька в сітях за борт.
Багато що не варте і уваги,
Багато хто не вартий почуттів.
Для правди часом досить лиш відваги.
Для вибору – достатньо пари слів.
Ти маєш душу, не смітник, не комин.
Туди не смій пускати тарганів.
Хай буде цінним кожен вклад і спомин,
Несе життя й натхнення навіть з снів.