Ресурс невичерпний – Господня любов!
Біль зцілить нестерпний й наповнює знов.
Любові вклоняюсь, я нею живу.
За неї хватаюсь, як в горі тону.
Стаю на молитву душею в тиші.
Я виграю битву в себе на межі.
Вона ідеальна, вона мій взірець.
В єднанні сакральна, Початок й Кінець!
Любов дарить крила, я знову лечу!
Мене покорила, смиренно мовчу.
А потім почувши, що каже Любов,
В ній силу відчувши, оспівую знов.
Аналог не знайдеш Любові Христа.
На край болю зайдеш, Любов й там свята.
Вона відновляє, що хтось поламав.
Безодню втоляє! Ти ж неї жадав?
Спіши до Ісуса, фонтану Життя,
Не звабить спокуса, у Нім майбуття.
Нап’єшся водиці… Де спрага і біль?
Нема дна в криниці, для бідних купіль.
Ілюзія щастя без Бога в житті,
Нікому не вдасться пройти всі путі.
Дійти до обітниць, до Раю, краси,
Нема в ній самітниць, все їй віддаси!
Віддавши примножиш… Лиш в Ній укриття,
І з нею, з Любов’ю, відчуєш життя!