I в останній момент, момент істини Ми побачим Того, Хто воістину! Ми побачим, як гинули пристані, Ми розвіємо сумнів про дно. Може статись, що в далечінь відстані, Ми гребли не туди, порозхристані. Ми закони шукали неписані, Ми служили не тим, що дано. Може, поки чужі нагодовані, Рідні діти заснуть неціловані. І паркани душі поруйновані, Поки … Читати далі
Мені сняться погані сни: Все таке чорно-сіро-біле… Не тому, що я жду весни, Не тому, що усіх любила. А болить, ну як наяву, Не тому, що пече чи ріже, А тому, що мою траву Потоптала тварина хижа. Мені жаль, що я йшла у світ, Невідомості давши руки. Я зігріти хотіла й лід, Я не знала, … Читати далі
Я збираю по крапельці щастя з краси, як з роси. Я насичую змістом пустелю й розгніване море. Я крокую шляхетно над прірвою з болем і горем, Бо у мене є Ти – запорука і ціль, моя мрія і штиль. Все, що треба мені, Ти давав, Ти даєш, Ти даси. Непідвладна душа, завжди вільна і сильна … Читати далі
Мільйони кроків, мільйони думок, мільйони словосполучень і незакінчених виразів. Кожен з нас має свої питання без відповіді… як зірваний в школі урок. Кожен з нас десь встояв, десь не витримав викликів. Ми вчимося жити в новій реальності, авжеж. Вона ціла знадвору, та не всередині. Ми ламались багато разів і втікали від власних пожеж. Ми втомились … Читати далі
Я читаю в твоїх очах – страх. На щоці терпко висохла сіль – біль. Неминучий ілюзій чарівних крах, Розчиняє таку ефемерну ціль… Я б сміялась, та я, як і ти, – жива, І міняють мелодії там без нас. Десь у Всесвіті гріють мене слова: «Я тебе запалив, щоб вогонь не згас!» Хай трясеться земля, і … Читати далі
Він має перейти, цей дощ і грім… Ти мусиш пережити все з усім. Твій неповторний шлях, лиш ти одна, Пройдеш, людино, – радісна, сумна… Тобі лише відомі почуття, Які в душі вирують від буття. Свій біль і горе, від безсилля, ти Одна, людино, маєш пронести. І в радість серця не втручається чужий, Нехай квітує, як … Читати далі
Скажи, в якому із вікон Живе життя без перепон? Скажи, яка з простих доріг Веде до щастя на поріг? А може, в небі той літак Піднявся з вітром просто так? І, океани переплив, Плавучий пліт і щось відкрив? Ми боремось з початку днів, Відколи промінь зажеврів. Відколи є серцебиття, Вже йде борня за це життя. … Читати далі
З Тобою, Боже, ми непереможні! В Тобі ми сильні боронитись від пітьми, Лише коли в Тобі… а не «побожні», Тоді виводиш душі із тюрми! Твоя любов є справжня, це відчутно. Ти вболіваєш за нас щиро, як Отець. Не завжди чітко бачимо. а смутно, Бо ясність в ділі не початок, а кінець. В кінці ми розумієм, … Читати далі
Боже, зупини війну! Відведи загарбницьке нашестя! Знаєм, скоро вже Твоє пришестя! Та нехай не тішать сатану. Ворог душ нехай не торжествує. Тисячі ж спрямовуються в ад, А нечистий цьому дуже рад – От заради чого він лютує. Його задуми для нас відомі: «Вбити, вкрасти й людство погубить!» Знать не знає: як оце любить? Доброта й … Читати далі
«Відійди від мене, сатана!» – Чути голос Христа до Петра. Ну чому, мій Учитель благий? Я ж шкодую тебе, дорогий! Я ж хвилююсь за Тебе, повір, Ти для мене скарбничку довір. Пастир знає, що Юда краде, Що лукавий до смерті веде. Часто люди своїм почуттям Вам підносять на блюді сміття. І говорять до тебе: «Люблю… … Читати далі