Красиво прожити єдине життя Доти можливо, доки триває. Вкарбоване Слово в душі від буття Нас спонукає і цього навчає. Красиво мовчати в подрібнену мить, Хай і минає, не випадково. Людина мудріша, коли там змовчить, Де вчасно мовчати душі на збудову. Красиво заслухатись, чути думки – Першопричина ніжних стосунків. Кричить, чи шепоче, чи пише рядки, Чи … Читати далі
Він має перейти, цей дощ і грім… Ти мусиш пережити все з усім. Твій неповторний шлях, лиш ти одна, Пройдеш, людино, – радісна, сумна… Тобі лише відомі почуття, Які в душі вирують від буття. Свій біль і горе, від безсилля, ти Одна, людино, маєш пронести. І в радість серця не втручається чужий, Нехай квітує, як … Читати далі
Допоки синє небо над землею, Допоки місяць світить з висоти, Ітимуть війни поміж злом і… «нею», Війна супроти неї – доброти! Постійно війни йдуть поміж народів, У паралельнім світі теж завжди війна. За вільну душу б’ється дикий злодій, За вільну душу б’ється сатана. Відволікаючий маневр вдається часто, І забувають люди на землі: Що все дочасно, … Читати далі
Не всі ставайте вчителями, Не вчіть, як діяти комусь, Не докоряйте, бо з роками Самотні будете «чомусь». Хіба не краще обійняти Ласкавим словом в гіркий час? Чи ділом, щось своє віддати? Це ж підбадьорює і нас. Ми надихаємось в любові, У щирості людських сердець. Коли читаєм в Божім Слові, Що в небі дасть Господь вінець. … Читати далі
«Відійди від мене, сатана!» – Чути голос Христа до Петра. Ну чому, мій Учитель благий? Я ж шкодую тебе, дорогий! Я ж хвилююсь за Тебе, повір, Ти для мене скарбничку довір. Пастир знає, що Юда краде, Що лукавий до смерті веде. Часто люди своїм почуттям Вам підносять на блюді сміття. І говорять до тебе: «Люблю… … Читати далі