Знаєте, є дещо справжнє – обійми Бога! Там ми без масок від себе самих. І знову і знову приводить до Нього дорога Нас, тих, хто за часом біжить, – святих. Облиште, ми тут прийдешні гості, Ми квапимось в небо, ось там дивина! Тим часом невпинно кидаємо кості – Кому з нас дістанеться риза одна? О … Читати далі
Дерева не плачуть – осінь, Готові до холодів. І сонце холодне косить Промінням поміж вітрів. І тихо… навколо тиша Торкає моє плече. Я знову писала вірша… Мороз за вікном пече. Завжди я любила тишу, Бодай, що міцніше слів. Вона не буває більша, Вона не торкає снів. В ній гарно я чую Тебе, Ти ніжно прошепотів: … Читати далі
Так багато красивих людей… і красивих насправді душею. Неможливо, й закривши очей, не повірити в те, Що вуаль плотяна прикриває нетлінне й святе. Та вона ж колись зніметься разом з земною межею, Коли тіло покине душа і до Нього піде. Непотрібні прикраси, коли ти є обраний Богом. Тому, Хто покохав, неважливі землі міражі. Напускати хоробрість … Читати далі
Амази не тануть в багні, Не розчиняться, не втратять цінність. І навіть в глибокому й важкому сні, Я відчую одну відмінність: Дорога, без ціни, без ваги душа, Серед попелу і дощів вагома! Я цвістиму в Тобі, я в Тобі жива, Від Твоєї води полишає втома. Обійду увесь світ і згадаю все, Ти впізнаєш мене, ми … Читати далі
Мені так хочеться багато розказати, Хоча Ти знаєш все і всьому свідок. Я зрозуміла, що так мало – дати, Так мало годувати когось хлібом. Тепла сердець нічого не замінить, Закриті двері – краще, ніж «вистава». Так мало годувати когось хлібом, І зовсім не в земному хлібі справа… А ще Ти знаєш, що мені відкрилось? Що … Читати далі
Я збираю по крапельці щастя з краси, як з роси. Я насичую змістом пустелю й розгніване море. Я крокую шляхетно над прірвою з болем і горем, Бо у мене є Ти – запорука і ціль, моя мрія і штиль. Все, що треба мені, Ти давав, Ти даєш, Ти даси. Непідвладна душа, завжди вільна і сильна … Читати далі
Так потрібен усім Теплий, затишний дім, І рука щоби руку зігріла. І душа щоби душу вмістила, Чужий біль відчувала своїм. Якщо пустка в душі, То й свої, як чужі. Ти не той, ким себе представляєш. Як і шила в мішку не сховаєш, Розлетяться пусті муляжі. Що транслюєш у світ, Повернеться в твій рід. Що посіяв, … Читати далі
Моя душа для Тебе є прозора, Ти знаєш навіть те, чого не знаю я. Зима уже не буде більш сувора, Мені з Тобою тепло, я – Твоя! Хіба замерзну від насмішок злиднів? Хіба їм є оселя десь в мені? Ти обирав не дивлячись, чи «бідні», Ти дарував дарунки неземні. Тебе достатньо – Ти наповнив світлом! … Читати далі
Ти не сумуй, душе моя, Втішайся Богом! В Його руці рука твоя – Пряма дорога. Скажи Йому, що на душі, Співай молитву. Подякуй Господу й в тиші – Виграєш битву. Твої поразки й здобуття Не всім відомі. Різноманітні почуття Йому вагомі. Дарує ціль і для мети Прямі вказівки. Той напрям має довести Нас до домівки. … Читати далі