Бува, людина спантеличено втрачає гідність

Бува, людина спантеличено втрачає гідність, Бо щось пішло не так, а може, й недарма. Відкривши світу вкотре жалюгідність, Де вже обломки честі й упереджена пітьма. Нам не відомо, що і як штовхає, Та й ідеали танули в світах. Один Господь усіх нас так тримає, Що переносить повз безодню на руках. Бува, людина неквапливо озирнулась, Там … Читати далі

Я запитаю Тебе просто

Я запитаю в Тебе просто: Хіба я гідна поруч бути? Чи я достатньо переплавлена? Чи я достатньо перекута? Твій спокій, що мені вселяє Твоя небесна рівновага, Мене тримає й обіймає, Й понад усе це перевага. Чекання миті швидкоплинні Рахують люди тут роками. Ти ж омивав серця невинні, Які не зналися з гріхами. Все навпаки, і … Читати далі