Я збираю по крапельці щастя з краси, як з роси. Я насичую змістом пустелю й розгніване море. Я крокую шляхетно над прірвою з болем і горем, Бо у мене є Ти – запорука і ціль, моя мрія і штиль. Все, що треба мені, Ти давав, Ти даєш, Ти даси. Непідвладна душа, завжди вільна і сильна … Читати далі
Я читаю в твоїх очах – страх. На щоці терпко висохла сіль – біль. Неминучий ілюзій чарівних крах, Розчиняє таку ефемерну ціль… Я б сміялась, та я, як і ти, – жива, І міняють мелодії там без нас. Десь у Всесвіті гріють мене слова: «Я тебе запалив, щоб вогонь не згас!» Хай трясеться земля, і … Читати далі
Так потрібен усім Теплий, затишний дім, І рука щоби руку зігріла. І душа щоби душу вмістила, Чужий біль відчувала своїм. Якщо пустка в душі, То й свої, як чужі. Ти не той, ким себе представляєш. Як і шила в мішку не сховаєш, Розлетяться пусті муляжі. Що транслюєш у світ, Повернеться в твій рід. Що посіяв, … Читати далі
Моя душа для Тебе є прозора, Ти знаєш навіть те, чого не знаю я. Зима уже не буде більш сувора, Мені з Тобою тепло, я – Твоя! Хіба замерзну від насмішок злиднів? Хіба їм є оселя десь в мені? Ти обирав не дивлячись, чи «бідні», Ти дарував дарунки неземні. Тебе достатньо – Ти наповнив світлом! … Читати далі
І непотрібно тисячі причин, Щоби до краплі полюбити. Спіймати ритм сердець один, Одним струмочком забриніти. Не треба красномовних слів, Щоб в око впасти і назавжди. Як з мрій дивакуватих снів, Але в реалії лиш справжнім!
Світ творився для двох, для небесного щастя. Не затьмарював погляд ніхто в нім давно… Зорепадом омріяним стати не вдасться, Як не вдасться знайти в небі дно? Полишаю дорогу, що водить по колу, Не гукаю, відлуння лиш душу ятрить. Все відомо давно, ми проходимо школу, Що любити Життя все сильніше нас вчить. День злетів неповторний, секунди, … Читати далі
Він їх любив… Хоча вони сприймали За слабкість доброту Царя царів. Він годував, цього вони й шукали… Хоча Він дати вищого волів! Тіснили, вимагали, скористали… А Він жалів, як згублених овець. Позаздрили й зубами скреготали, А Він любив, як полюбив Отець! Він їх зціляв, хоч згодом розіп’яли, Що в серці кожного, дивився Божий Син. Він … Читати далі
Ти не сумуй, душе моя, Втішайся Богом! В Його руці рука твоя – Пряма дорога. Скажи Йому, що на душі, Співай молитву. Подякуй Господу й в тиші – Виграєш битву. Твої поразки й здобуття Не всім відомі. Різноманітні почуття Йому вагомі. Дарує ціль і для мети Прямі вказівки. Той напрям має довести Нас до домівки. … Читати далі
Я ввірена тобі, і я щаслива! З тобою все пройду, навіть кінець. Любов вродлива, ніжна, терпелива, Вона краса життя, його вінець. Безпека, розкіш, біль, душі страждання, Так твердо ти проводиш крізь страхи. Летіли вирієм мої прості бажання, Стрічали сонце дивнії птахи. Ти все прощав, і просто, без вагання Читав на серці, що не знала й … Читати далі
О, Боже, як Ти терпиш цю мерзоту – Людей, закостенілих у гріху? Бо, маючи в собі якусь чесноту, Я їх не своїм серцем так люблю… Не можу я сама, даєш Ти сили Прощати підлість, лицемірство і облуд. З Тобою я молю про тих, що «вбили»: Не залічи їм, Ти прости, не дай Свій суд. Я … Читати далі