Люди втомлюються страждати; Непомітно стихають плачі. Тільки вічно ридатиме Мати, Бо дитя відняли палачі. В ній ніколи не згасне вугілля Обгорілого серця дотла! Не збагне до кінця божевілля, Що створилось істотами зла. Може, світ завтра знов засміється, І затихнуть прокльони і біль. Та вона не один раз здригнеться: Спогад мороку йде звідусіль. Помістіть і на … Читати далі
Ти так потрібен мені, мій Боже! Ти є один той надійний човен, Коли бушує весь світ негоже, Сердечний глечик сльозами повен. Можна втонути, вирує хвиля, Думок і поглядів, безліч чуток! З Тобою ж пройдена нова миля, Красивий світ – де й подівся смуток? Я йду, долаю хребти й низини, Могла б блукати, якби без Тебе… … Читати далі
Чому за краще йти в будинок плачу? Задумались? О, так, є в тому сенс! Хто мудрий в Бозі, то і сам побачить: Померти вірним – ще одне з блаженств! Життя минає, не встигаєш глянуть! Роки біжать, як хмари від вітрів. Ми будемо готові, як женці нагрянуть? Чи знайдеться у нас хоч декілька снопів?! Що сіяли, … Читати далі