Ти провів мене там, де немає дороги

Ти провів мене там, де немає дороги, Де немає опори для зору й руки, Там, де бились даремно церковні пороги, Де сльоза покаяння не гріла щоки. Щось я бачила лише, а щось відчувала, Щось таке оніміло у грудях… й вуста Я свої закривала, і на Тебе чекала, Ти ж завжди мене вчив, в чому річ … Читати далі

Він має перейти, цей дощ і грім…

Він має перейти, цей дощ і грім… Ти мусиш пережити все з усім. Твій неповторний шлях, лиш ти одна, Пройдеш, людино, – радісна, сумна… Тобі лише відомі почуття, Які в душі вирують від буття. Свій біль і горе, від безсилля, ти Одна, людино, маєш пронести. І в радість серця не втручається чужий, Нехай квітує, як … Читати далі