Мені сняться погані сни: Все таке чорно-сіро-біле… Не тому, що я жду весни, Не тому, що усіх любила. А болить, ну як наяву, Не тому, що пече чи ріже, А тому, що мою траву Потоптала тварина хижа. Мені жаль, що я йшла у світ, Невідомості давши руки. Я зігріти хотіла й лід, Я не знала, … Читати далі
Як бути в душі дитиною, коли носиш біль? Упевненою людиною, згубивши ціль? Стояти і просто плакати… без вини? Вернути, що в долі втрачене… без війни? Не просто цвісти трояндою у мороз! Отруєння пропагандою: смерть – прогноз… А ліки де брати для душі, пустка скрізь? Своє залічити життя спіши, в чуже не лізь! Єдиний секрет безтурботності: … Читати далі