Мереживо ніжне по собі лишала Коротенька нитка життя… В нім звуки мелодії ті, що зіграла, І сміх твій… до незабуття. Ти щастя принесла для рідної мами, «Я завжди чекала тебе!» І хоч ненадовго, зцілила всі рани, О як же любили тебе! Спасибі за цвіт твій, що землю прикрасив, Прекрасна Софійка моя! Недовго раділи, пішла ти … Читати далі
Люди втомлюються страждати; Непомітно стихають плачі. Тільки вічно ридатиме Мати, Бо дитя відняли палачі. В ній ніколи не згасне вугілля Обгорілого серця дотла! Не збагне до кінця божевілля, Що створилось істотами зла. Може, світ завтра знов засміється, І затихнуть прокльони і біль. Та вона не один раз здригнеться: Спогад мороку йде звідусіль. Помістіть і на … Читати далі
Амази не тануть в багні, Не розчиняться, не втратять цінність. І навіть в глибокому й важкому сні, Я відчую одну відмінність: Дорога, без ціни, без ваги душа, Серед попелу і дощів вагома! Я цвістиму в Тобі, я в Тобі жива, Від Твоєї води полишає втома. Обійду увесь світ і згадаю все, Ти впізнаєш мене, ми … Читати далі
Боже, зупини війну! Відведи загарбницьке нашестя! Знаєм, скоро вже Твоє пришестя! Та нехай не тішать сатану. Ворог душ нехай не торжествує. Тисячі ж спрямовуються в ад, А нечистий цьому дуже рад – От заради чого він лютує. Його задуми для нас відомі: «Вбити, вкрасти й людство погубить!» Знать не знає: як оце любить? Доброта й … Читати далі
Причини нелюбові можуть бути різні, А корінь їх один – це просто ЗЛО! Ідейні, фанатичні, чесні, грізні, Дійде до вбивства, щоб там не було. Хіба був винен Авель, перша жертва злого? Брат не любив, бо заздрив до кінця. Діла у Каїна йшли поперек Святого. І ні до чого тут та Авеля вівця. Так легко злим … Читати далі
Чому за краще йти в будинок плачу? Задумались? О, так, є в тому сенс! Хто мудрий в Бозі, то і сам побачить: Померти вірним – ще одне з блаженств! Життя минає, не встигаєш глянуть! Роки біжать, як хмари від вітрів. Ми будемо готові, як женці нагрянуть? Чи знайдеться у нас хоч декілька снопів?! Що сіяли, … Читати далі