В нескінченнім потоці буття

В нескінченнім потоці буття Я зустріла своє майбуття! Певно, першим мене Ти зустрів У той день, коли світ полюбив. Ще до того, як все прийняла, Зрозуміла, хто я, віднайшла. Обгорнув мене міцно Отець, І стражданню прийшов там кінець. Той, Хто творить все нове, дива, Лише Йому підвладні слова. Лише Йому в покорі думки, Принесу і … Читати далі

Дерева не плачуть – осінь

Дерева не плачуть – осінь, Готові до холодів. І сонце холодне косить Промінням поміж вітрів. І тихо… навколо тиша Торкає моє плече. Я знову писала вірша… Мороз за вікном пече. Завжди я любила тишу, Бодай, що міцніше слів. Вона не буває більша, Вона не торкає снів. В ній гарно я чую Тебе, Ти ніжно прошепотів: … Читати далі

Я збираю по крапельці щастя з краси, як з роси

Я збираю по крапельці щастя з краси, як з роси. Я насичую змістом пустелю й розгніване море. Я крокую шляхетно над прірвою з болем і горем, Бо у мене є Ти – запорука і ціль, моя мрія і штиль. Все, що треба мені, Ти давав, Ти даєш, Ти даси. Непідвладна душа, завжди вільна і сильна … Читати далі

Моя душа для Тебе є прозора

Моя душа для Тебе є прозора, Ти знаєш навіть те, чого не знаю я. Зима уже не буде більш сувора, Мені з Тобою тепло, я – Твоя! Хіба замерзну від насмішок злиднів? Хіба їм є оселя десь в мені? Ти обирав не дивлячись, чи «бідні», Ти дарував дарунки неземні. Тебе достатньо – Ти наповнив світлом! … Читати далі

Облиш старе – вдягнися в нове

Облиш старе – вдягнися в нове, Щоб зацвісти весною знову! Не полишай стару обнову, Не полишай в собі старе! Мине й нове – пребуде вічне, Нові думки, нові обличчя, Зима і літо споконвічне, І осінь, як життя, спливе… Тобі вглядаюся у очі, Христа побачити так хочу. Без Нього дні, без Нього ночі… Кульгавий почерк – … Читати далі

Він їх любив… Хоча вони сприймали

Він їх любив… Хоча вони сприймали За слабкість доброту Царя царів. Він годував, цього вони й шукали… Хоча Він дати вищого волів! Тіснили, вимагали, скористали… А Він жалів, як згублених овець. Позаздрили й зубами скреготали, А Він любив, як полюбив Отець! Він їх зціляв, хоч згодом розіп’яли, Що в серці кожного, дивився Божий Син. Він … Читати далі

О, Боже, як Ти терпиш цю мерзоту

О, Боже, як Ти терпиш цю мерзоту – Людей, закостенілих у гріху? Бо, маючи в собі якусь чесноту, Я їх не своїм серцем так люблю… Не можу я сама, даєш Ти сили Прощати підлість, лицемірство і облуд. З Тобою я молю про тих, що «вбили»: Не залічи їм, Ти прости, не дай Свій суд. Я … Читати далі

Плете павук свої сітки

Плете павук свої сітки, Це можуть бути компліменти, Це можуть бути і плітки, Поставлені як монументи. Диявол підло підійшов, До Єви в райському садочку. Що їй бракує, він знайшов, Закинув муху в меду бочку. Воскрес Ісус, і свідки є. Його зустріли біля гробу. Лукавий плітки вже снує, Що вкрали тіло як оздобу… Даліда зрізала косу, … Читати далі

Ми люди… які переносять втрати

Ми люди… які переносять втрати, Які відчувають жагучий біль. Які знову і знову прагнуть кохати, Скуштувавши життєві смаколики й сіль. Які хочуть синього мирного неба, Теплу постіль у хаті та сміх діток. Хіба більшого кожній людині треба? Просто спокій і свій особистий куток. Просто тишу і мир. ЗУПИНІТЬ стрілянину! Дайте жити, радіти, сміятись, любить! Бог … Читати далі

Боже, зупини війну!

Боже, зупини війну! Відведи загарбницьке нашестя! Знаєм, скоро вже Твоє пришестя! Та нехай не тішать сатану. Ворог душ нехай не торжествує. Тисячі ж спрямовуються в ад, А нечистий цьому дуже рад – От заради чого він лютує. Його задуми для нас відомі: «Вбити, вкрасти й людство погубить!» Знать не знає: як оце любить? Доброта й … Читати далі