Тихому шелесту вітру, що поміж гілок, Я розповім незабарвлені рими думок. Він не повірить? Та це й неважливо мені, Тінями тихо киває нехай по стіні. Там, де маленьке ще досі дівча вироста, Пісня лилася з-за поля сумна й непроста. Що їй, дитині, відомо про біль і війну? Просто чому її погляд «гойдає» стіну? Вітер хай … Читати далі
Мені сняться погані сни: Все таке чорно-сіро-біле… Не тому, що я жду весни, Не тому, що усіх любила. А болить, ну як наяву, Не тому, що пече чи ріже, А тому, що мою траву Потоптала тварина хижа. Мені жаль, що я йшла у світ, Невідомості давши руки. Я зігріти хотіла й лід, Я не знала, … Читати далі
Мільйони кроків, мільйони думок, мільйони словосполучень і незакінчених виразів. Кожен з нас має свої питання без відповіді… як зірваний в школі урок. Кожен з нас десь встояв, десь не витримав викликів. Ми вчимося жити в новій реальності, авжеж. Вона ціла знадвору, та не всередині. Ми ламались багато разів і втікали від власних пожеж. Ми втомились … Читати далі
Ти не сумуй, душе моя, Втішайся Богом! В Його руці рука твоя – Пряма дорога. Скажи Йому, що на душі, Співай молитву. Подякуй Господу й в тиші – Виграєш битву. Твої поразки й здобуття Не всім відомі. Різноманітні почуття Йому вагомі. Дарує ціль і для мети Прямі вказівки. Той напрям має довести Нас до домівки. … Читати далі
Як бути в душі дитиною, коли носиш біль? Упевненою людиною, згубивши ціль? Стояти і просто плакати… без вини? Вернути, що в долі втрачене… без війни? Не просто цвісти трояндою у мороз! Отруєння пропагандою: смерть – прогноз… А ліки де брати для душі, пустка скрізь? Своє залічити життя спіши, в чуже не лізь! Єдиний секрет безтурботності: … Читати далі