В цім житті не буває нічого зайвого: Лишнього, невірного, крайнього. Все йде заздалегідь, мов одвічний наслідок, Як після зливи наступає паводок. Що буде далі? А все як і водиться: Зима після літа – завмре і відродиться, Опаде обов’язково листя, стихатиме осінь, Знову розквітне бузок і не перепросить. Затяжними сезонами бува тільки туга, Навіть віковими… щемить … Читати далі
Знаєш, дівча моє миле й тендітне: Цей світ не такий, як здавалось спочатку… Там, де твоє серце крилате розквітне, Пройде не один щільний дощ напочатку. А потім не раз пагінці ті, що сієш, Потопче тварина самотня чи стадо… Я вірю, я знаю, ти знову зумієш Піднятись назустріч до сонечка радо. Повір мені, сила твоя лиш … Читати далі
Світ творився для двох, для небесного щастя. Не затьмарював погляд ніхто в нім давно… Зорепадом омріяним стати не вдасться, Як не вдасться знайти в небі дно? Полишаю дорогу, що водить по колу, Не гукаю, відлуння лиш душу ятрить. Все відомо давно, ми проходимо школу, Що любити Життя все сильніше нас вчить. День злетів неповторний, секунди, … Читати далі
Шумить, вирує світ навколо, Трапляються пустелі й гори… Серед людей – самотнє коло, В безлюдній тиші – Твої хори. Ти все довкола наповняєш, Спішу в Твої обійми знову! Мою безодню Ти втоляєш, Подарував мені обнову… Не просто любиш, бо взаємно. Не просто ціниш, бо так треба. З Тобой живу я недаремно, В Тобі однім моя … Читати далі