вітер

Тихому шелесту вітру, що поміж гілок, Я розповім незабарвлені рими думок. Він не повірить? Та це й неважливо мені, Тінями тихо киває нехай по стіні. Там, де маленьке ще досі дівча вироста, Пісня лилася з-за поля сумна й непроста. Що їй, дитині, відомо про біль і війну? Просто чому її погляд «гойдає» стіну? Вітер хай … Читати далі