вогонь

Я читаю в твоїх очах – страх. На щоці терпко висохла сіль – біль. Неминучий ілюзій чарівних крах, Розчиняє таку ефемерну ціль… Я б сміялась, та я, як і ти, – жива, І міняють мелодії там без нас. Десь у Всесвіті гріють мене слова: «Я тебе запалив, щоб вогонь не згас!» Хай трясеться земля, і … Читати далі