Тихі кроки… На стежці опале листя
Тихі кроки… На стежці опале листя, А в серденьку мрійлива посмішка сяє. Все минає, минає, минає, минає… І звичайно… і я тут прийдешняя гістя. Так приємно зібрати кошик істин, Не проґавить, не кинувши жодної. Не злякавшись зими холодної, Гарно скласти вражаючий іспит. Чи початок оце, чи кінець, я не знаю. Вірю буде багато попереду кроків, … Читати далі